Отосклероз – це хвороба, повязана зі зміною анатомічних та функціональних властивостей структур середнього та внутрішнього вуха. Симптомами отосклерозу є прогресуюча приглухуватість (одно чи двобічна), вушні шуми та запаморочення.

       Які причини отосклерозу?

       Отосклероз – це хвороба невідомого походження. Відомо, що хвороба найчастіше стосується жінок, має спадковий характер, що не є обов’язковою умовою, розвивається у жінок в період гормональних змін, наприклад, під час вагітност та після пологів. Юнацький отосклероз розвивається навіть у маленьких дітей і його лікування є значно важчим.

       Як діагностувати отосклероз?

       Отосклероз можна підозрювати у випадку прогресуючої приглухуватості без явної причини, наявності вушного шуму, спадкового характеру слухових змін. Під час отоскопії зміни барабанної перетинки не спостерігаються. За допомогою аудіометричного дослідження діагностується приглухуватість та відсутність акустичних рефлексів м’язів середнього вуха. На цій підставі можна висловити припущення про наявність у пацієнта отосклерозу, але остаточний діагноз встановлюється тільки під час операції.

       Яка причина приглухуватості при отосклерозі?

       Патологічні зміни призводять до порушення рухливості однієї зі слухових кісточок (стремена) і проведення звуків до внутрішнього вуха, наслідком чого є кондуктивна приглухуватість. Зміни середнього вуха впливають на функцію внутрішнього вуха, викликаючи перцептивну приглухуватість, вушні шуми та запаморочення. Часто обидва типи приглухуватості існують одночасно і тоді мова йде про змішаний тип приглухуватості.

       Які існують способи лікування отосклерозу?

       Фармакологічний метод лікування отосклерозу невідомий. Операція (стапедотомія) дає можливість відновити функціонування слухових кісточок, відновити слух, запобігає поглибленню слухових порушень, в багатьох випадках ліквідує або послаблює вушні шуми.

       Альтернативою хірургічного лікування є використання слухових апаратів, проте хвороба, прогресуючи, потребує більш сильних пристроїв та в кінці кінців може дійти до повної відсутності слуху. Неможливо передбачити швидкість розвитку хвороби!

       Що таке стапедотомія?

       Стапедотомія полягає у заміні нерухомої частини слухової кісточки протезом. Виконується через зовнішній слуховий хід, не залишаючи слідів чи рубців на шкірі. Хірург отримує доступ до барабанної порожнини і може визначити рухливість ланцюга слухових кісточок. Тоді підтверджується діагноз отосклерозу. Потім видаляється частина нерухомої слухової кісточки (стремена) та замінюється невеликим протезом і відновлюється рухливість ланцюга слухових кісточок. Зовнішній слуховий хід заповнюється спеціальним тампоном, що видаляється через тиждень. Результат операції можна відмітити після видалення пов’язки в зовнішньому слуховому ході через тиждень після операції.

       Чи відчуває пацієнт протез у вусі?

       Протез, яким лікарі користуються при лікуванні отосклерозу, невеликий і легкий, тому пацієнт не відчуває його. Протези зроблені з різних синтетичних матеріалів (найчастіше тефлону) або дорогоцінних металів (золото, платина). Протези, що використовуються при лікуванні проходять ригористичні тести та є безпечними і нейтральними для організму людини.

       Чи стійкий результат операції?

       Результати сучасного хірургічного лікування отосклерозу – стійкі. Крім того, відомо, що в більшості випадків прогрес хвороби сповільнюється (в оперованому вусі).

       Яке поліпшення слуху можна очікувати після операції?

       Поліпшення слуху після операції можливе тільки в тих межах, які були визначені на основі досліджень слуху перед операцією (максимальну працездатність вуха визначає, так звана крива кісткової провідності, представлена на тональній аудіограмі). У деяких випадках максимальна працездатність вуха підвищується, але це невелика зміна, що не є нормою.

       Метою операції є видалення так званого резерву равлика, зображеного на аудіограмі у вигляді простору між кривими повітряної та кісткової провідності. Максимальна працездатність вуха знижується разом з прогресуванням хвороби, обмежуючи найкращий можливий результат операції.

       Який вид анестезії лікарі застосовують під час стапедотоміі?

       Подібні операції зазвичай виконуються під загальною анестезією (наркозом). Вона забезпечує безпеку пацієнта та комфорт хірурга і дає можливість управляти тиском крові, що впливає на позитивний хід операції. Можливе використання місцевої анестезії, але тільки у випадках, коли місцева анестезія з медичних причин є єдиною припустимою формою. Після операції час від часу пацієнтам необхідні невеликі дози знеболюючих ліків.

       Чи можливі ускладнення після стапедотомії?

       У медицині неможливо дати гарантії повної ефективності лікування. Можливі ускладнення після операції можна розділити на загальні та отохірургічні. Загальні пов’язані з інфекціями, анестезією, ліками, обмеженням руху, супутніми хворобами тощо. Лікар, який відповідає за безпечний хід анестезії (анестезіолог), попросить Вас приділити більш детальну інформацію, що дозволяє зменшити ризик цих ускладнень. Крім того необхідно буде виконати кілька додаткових аналізів, таких як: визначення групи крові з резус-фактором, морфологічні та біохімічні аналізи крові, аналіз згортання крові та інші.

       Отохірургічні ускладнення: глибока приглухуватість або повна глухота оперованого вуха, пошкодження лицевого нерва, що може стати причиною порушення роботи м’язів обличчя оперованого боку, пошкодження барабанної струни, ознакою чого є розлади смаку та мови оперованого боку, тривалі порушення рівноваги, виникнення або посилення вушних шумів, перфорація барабанної перетинки, відсутність поліпшення слуху. Вищевказані ускладнення дуже рідкісні, а їх кількість залежить від досвіду отохірурга (ускладнення бувають у близько 1% пацієнтів).

       Як виглядає післяопераційний період?

       Найважчими є перші години після наркозу. Протягом першої доби іноді бувають запаморочення та нудота, які є результатом дій в ділянці внутрішнього вуха. Ці ускладнення зникають протягом декількох годин після операції або через 2-3 дні. Після повного видалення пов’язки з вуха (близько 7 днів після операції) пацієнт може вже відчувати, що звуки занадто гучні, іноді навіть неприємні. Це відчуття повинно минути і замінитися новим рівнем слуху. Контрольні дослідження слуху виконуються в різних проміжках часу, але об’єктивний результат операції можна оцінити через 4 тижні після операції.

       Які поради після стапедотомії?

       У ранньому періоді після операції пацієнт повинен вести щадливий спосіб життя та уникати інфекцій (необхідно уникати контакту з людьми, що мають інфекції дихальних шляхів). У зв’язку з можливими запамороченнями не рекомендується після операції керувати автомобілем. Після видалення пов’язки необхідно уникати безпосереднього шуму. Протягом місяця потрібно запобігати потраплянню води в опероване вухо. Після операції рекомендується проходити аудіометричний контроль в проміжках 1, 3, 6, 12 місяців. Якщо хвороба вразила обидва вуха, то операція другого вуха може бути виконана приблизно через 4-6 місяців після попередньої.