Які причини та наслідки пошкодження слухових кісточок?

       Найчастіше причини, що призводять до руйнування  анатомічних структур середнього вуха – це тривале запалення або травма середнього вуха. Причиною погіршення слуху може бути пошкодження барабанної перетинки, ланцюга слухових кісточок. Ознакою погіршення провідності звуків є кондуктивна приглухуватість. Змішаний тип приглухуватості характеризується співіснуванням змін звукопровідної та звукосприймаючої системи вуха.

       Які існують можливості відновлення ланцюга слухових кісточок?

       При пошкодженні ланцюга слухових кісточок середнього вуха проводиться операція осікулопластика, що дає можливість відновити цілісність ланцюга кісточок, елімінуючи або зменшуючи ступінь втрати слуху. При необхідності одночасно відновлюється барабанна перетинка (мірінгоосікулопластика), закривається середнє вухо, попереджуючи повторне виникнення запалення. Реконструкцію слухових кісточок можна виконувати після сануючої операції на середньому вусі, наприклад,  після радикальної модифікованої операції чи антромастоідектомії або аттікотомії. Альтернативою операції є слуховий апарат, але в більшості випадків мета операції – профілактика повторних запалень, прогресування хвороби і поліпшення слуху.

         У чому полягає осікулопластика?

       Осікулопластика – це реконструкція ланцюга слухових кісточок. Операція залежить від виду пошкодження кісточок і може бути реалізована  в наступних варіантах:

• заміна пошкоджених слухових кісточок матеріалом з власних тканин пацієнта або протезом;
• реконструкція кісточок за допомогою цементу, клею, металевої тасьми;
• мобілізація нерухомих елементів ланцюга слухових кісточок.

       Операція переважно виконується через зовнішній слуховий хід або з завушного доступу. Після операції у вухо вкладається турунда. Функціональний результат операції можна оцінити після видалення турунди  (приблизно  через тиждень після операції).

       Якими матеріалами лікар користується під час реконструкції ланцюга слухових кісточок?

       Матеріали можна розділити на три групи: власні тканини пацієнта, синтетичні матеріали та тканини-трансплантати. Перш за все отохірург намагається зробити реконструкцію слухових кісточок за допомогою власних тканин пацієнта. Елементи слухових кісточок, обробляються та повторно імплантуються. Використовуються також охрястя, тонка пластинка хряща або частина фасції скроневого м’яза для реконструкції барабанної перетинки. 

       В інших випадках можна виконати реконструкцію за допомогою спеціальних цементів та клеїв або протезів, що замінюють частини ланцюга слухових кісточок. Протез зроблений з різних синтетичних матеріалів (найчастіше тефлону), іонометричних цементів або металів (золото, платина, титан). У багатьох випадках синтетичні матеріали з’єднуються з власними тканинами. Отохірург вирішує, якими матеріалами користуватися після внутрішньопераціоної оцінки патологічних змін.

           Чи відчуває пацієнт протез в вусі?

       Протези невеликі та легкі, тому пацієнти їх не відчувають. Хворий не відчуває також клею або цементу. Матеріали безпечні та не мають негативного впливу на організм людини. З цими матеріалами не протипоказані рентгенологічні дослідження, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

       Яке поліпшення слуху можна очікувати після операції?

       Поліпшення слуху після операції можливе в межах, визначених в обстеженні слуху перед операцією, при ліквідації кістково-повітряного інтервалу між кривими повітряної та кісткової провідності.

       Функціональні результати залежать від рівня змін у середньому вусі та стану інших елементів звукопровідної системи. На результати лікування впливає також досвід отохірурга, наявність високоспеціалізованого обладнання,  доступність найсучасніших реконструктивних матеріалів та протезів.

       Який вид анестезії лікарі застосовують під час осікулопластики?

       Такі операції виконуються під загальним знеболюванням (наркозом), з забезпеченням максимальної безпеки пацієнта та комфорта хірурга.

       Чи можливі ускладнення після осікулопластики?

       У медицині неможливо дати повної гарантії ефективності лікування. Ускладнення після операції можна розділити на загальні та отохірургічні. Загальні пов’язані з інфекціями, анестезією, ліками, обмеженням руху, супутніми хворобами тощо. Лікар – анестезіолог попросить Вас приділити більш детальну інформацію про загальний стан здоровя. Необхідними будуть визначення групи крові з резус-фактором, морфологічні та біохімічні аналізи крові, аналіз згортання крові, аналіз сечі та інші.

Отохірургічні ускладнення: глибока приглухуватість або повна глухота оперованого вуха, пошкодження лицевого нерва з порушенням роботи м’язів обличчя оперованого боку, пошкодження барабанної струни з розладами смаку та мови по стороні оперованого вуха, порушення рівноваги, виникнення або посилення вушних шумів, перфорація барабанної перетинки, відсутність поліпшення слуху. 

       Як виглядає післяопераційний період?

       Найважчими є перші години після наркозу. Протягом першої доби іноді присутні запаморочення та нудота. Після видалення турунди з вуха (близько 7 днів після операції) пацієнт може почати відчувати, що звуки оточення занадто гучні, іноді навіть неприємні. Дане явище поступово минає та замінюється новим рівнем слуху. Контрольні дослідження слуху виконуються в різних проміжках  часу, але об’єктивний результат операції можна оцінити через 4 тижні після операції.

       Які поради після осікулопластики?

         У ранньому періоді після операції пацієнт повинен вести обережний спосіб життя та уникати респіраторних інфекцій. У зв’язку з можливими запамороченнями не рекомендується після операції керувати автомобілем та слід уникати робіт на висоті. Протягом місяця запобігати потраплянню води до оперованого вуха. Після операції рекомендується проходити аудіологічний контроль в проміжках 1, 3, 6, 12 місяців.