AdobeStock_328158049-1200x821-1200x821.jpeg
05/Лют/2023

Майже у половини учнів виникають проблеми із розумінням довгих інструкцій та прохань, концентрацією уваги на задачі у місцях, де їх відволікає шум.

Таких дітей часто вважають неслухняними, а також вони показують нижчі результати в навчанні. Слух, слухання звуків – це пасивний процес, у той час як слухання з розумінням сказаного – це процес активний, тому що потребує залученості, усвідомлення та волі.

Тривожні симптоми, поведінка, що непокоїть

Якщо ваша дитина:

– виявляє труднощі з концентрацією уваги, тривалим утриманням слухової уваги,

– не розуміє інструкції та прохання, складні речення,

– не може згадати прості завдання,

– відчуває труднощі з читанням, письмом,

– має логопедичні проблеми,

– не будує складні речення та довгі висловлювання,

можливе порушення слухового сприйняття – APD або центральне порушення сприйняття слухової інформації – CAPD.

Це комплекс симптомів, що виникають внаслідок порушення слуху з відхиленнями на рівні центральної нервової системи. Іншими словами: дитина чує – базова діагностика слуху не виявляє проблем, але не слухає – веде себе та функціонує аналогічно дітям із втратою слуху.

Діти з центральними порушеннями слухового сприйняття можуть чути та розпізнавати окремі звуки у тихій обстановці. Проблема зазвичай виникає, коли різниця між звуками у словах, навіть при гучному та чіткому проголошенні, невеликі. Це часто відбувається у шумних місцях та приміщеннях, наприклад, на дитячому майданчику, під час спортивних змагань, у шкільній їдальні. Коли мова не адресована їм, вони можуть її не зрозуміти. Аналогічно з питаннями та проханнями – на них часто реагують неправильно, особливо коли вони довгі та складні. Симптоми центральних порушень слухового сприйняття можуть змінюватись від легких до тяжких і набувати різних форм.

Запорука ефективної допомоги – раннє виявлення тривожних симптомів, направлення дитини на обстеження до фахівців, а за необхідності – на терапію та реабілітацію. Якщо батьки або педагоги вказують на перераховані вище труднощі, діагностику слід починати з детального обстеження слуху та слухових функцій, таких як: локалізація джерела звуку, розпізнавання звукових образів, тимчасовий аналіз звукового сигналу, здатність розуміти спотворене мовлення і розуміти мову за наявності звуків-перешкод (шум, суєта, гучні розмови навколо).

Чому моя дитина? – причини

Причини центрального порушення слухового сприйняття офіційно не досліджені, але часто пов’язані з:

– недоношеністю,

– затяжним другим періодом пологів,

– ушкодженнями голови,

– отруєнням свинцем,

– частими та хронічними інфекціями середнього вуха,

– генетичною схильністю.

В останні роки було відмічено, що існує великий взаємозв’язок між виникненням центрального порушення слухового сприйняття у дітей, які зловживають мультимедійними пристроями. Діти, які проводять надто багато часу за комп’ютером, планшетом чи смартфоном, не розмовляють зі своїми однолітками, батьками чи братами та сестрами, вони зосереджені лише на отриманні інформації візуально – через образи. Вони не тренують слух та слухання. У результаті вони не можуть правильно опрацьовувати інформацію, яку чують.

Як допомогти дитині із труднощами? – терапія

Слуховий тренінг покликаний відновити роль передавального та контролюючого органу слуху. Непохитне функціонування дозволить вам належним чином стимулювати кору головного мозку та забезпечити правильний аналіз звукових подразників, що також призведе до покращення комунікативних навичок – мови та слуху.

Терапією, яка застосовується при багатьох різних розладах, що супроводжують порушення слухового сприйняття, є стимуляція полімодального сенсорного сприйняття методом Скаржиньського (SPPS-S). Терапевтичні програми, що використовуються в SPPS-S, були розроблені для пацієнтів із труднощами слухового сприйняття, що поєднуються з проблемами розуміння мови, труднощами читання та письма, затримкою розвитку мови, дислалією, труднощами концентрації уваги, заїканням, порушеннями голосу.

Терапія SPPS-S підбирається індивідуально, залежно від складності пацієнта. Це відбувається в кількох площинах одночасно, що дозволяє стимулювати та задіяти органи слуху, зору та дотику. Цей метод стимулює їхню взаємну координацію, завдяки чому терапія дозволяє маленькому пацієнтові краще інтегрувати отримані стимули.

Стимуляція SPPS-S поєднує у собі слухове тренування з тренуванням соціальних навичок. Дитина добре чує, але неправильно сприймає емоційний зміст. У ході терапії пацієнт навчається правильно сприймати та розуміти емоції, контролювати свої думки, керувати поведінкою у різних соціальних ситуаціях.


Info-med-221204_.png
23/Січ/2023

Доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська з Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС стала гостею Адама Гізи у програмі «Info Med», яка транслювалася на TVP Info.

У минулому інгаляції застосовувалися для лікування респіраторних захворювань. Вдихали гарячу пару, нахилившись над ємкістю з водою із сіллю, травами чи оліями.

– Інгаляція – ширше поняття. Небулізація – вужче поняття, – пояснила доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська у телепрограмі. – Небулізація означає доставку ліків безпосередньо в дихальну систему. Це однозначно набагато ефективніше.

Ми використовуємо небулайзер з лікувальною метою для інгаляцій дихальних шляхів при деяких гострих і хронічних захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів, як у дітей, так і у дорослих.

Експерт також пояснила, як правильно вибрати небулайзер.

– На що слід орієнтуватися, то це на параметри самого пристрою. Насамперед слід звернути увагу на видайність небулайзера. Чим менший потік, то більше він адаптований для маленьких пацієнтів, – додала доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська. – Другий важливий момент, на який варто звернути увагу, це те, на наскільки дрібні частки небулайзер розщеплює препарат. Чим дрібніші частки – менше 5 мікрон, тим ефективніша небулізація. Деякі небулайзери передбачають вибір режиму розміру частинок аерозолю (спеціально для горла, бронхів та легень).

Також варто пояснити, що таке – мертвий об’єм. Мертвий об’єм – це кількість розчину, що залишається після завершення небулізації. Іншими словами, це втрати препарату під час інгаляції.

Зазвичай до небулайзерів додається набір масок різного розміру – для дорослого та дитини, мундштук (для небулізації горла), іноді ще носовий іригатор (для придаткових пазух). Деякі пристрої також включають соску-розпилювач для немовлят. Якщо ми хочемо, щоб тим самим небулайзером користувалися інші домочадці, наприклад ще одна дитина, краще уточнити, чи можна купити додаткові комплекти масок або насадок для носа і рота (бажано з окремим контейнером). З санітарних міркувань у кожного користувача небулайзера повинен бути свій набір масок або насадок і ємність для розчину.

Також слід звернути увагу на термін гарантії пристрою. Зазвичай гарантія складає 2 роки, але доступні моделі і з 3-річною гарантією. З маленькими дітьми ми будемо користуватися небулайзером набагато частіше, ніж зі старшими дітьми, тому варто подбати про тривалу гарантію на прилад.

Як довго має тривати інгаляція небулайзером? Доки не буде прийнята вся доза, тобто поки весь розчин не буде розпорошений з контейнера.

– Небулізація зазвичай триває 10-15 хвилин, з меш-небулайзерами це відбувається набагато швидше, – розповіла доктор фармацевтичних наук Магдалена Беата Скаржиньська. – Чекаємо, поки не випарується весь об’єм розчину. Тоді для нас це сигнал про те, що небулізацію завершено.

Хоча небулайзери не є дешевими пристроями, у них варто інвестувати. Особливо, якщо ми або наше маля часто хворіємо на інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Програма «Info Med» за участю доктора фармацевтичних наук Магдалени Беати Скаржиньської транслювалася в суботу, 4 грудня 2022 року, на TVP Info.


DDTVN.png
23/Січ/2023

Професор Хенрик Скаржиньський та професор Петро Х. Скаржиньський стали гостями програми Dzien Dobry TVN, на якій вони розповіли про розвиток польської оториноларингології, інноваційні методи та новаторські рішення, що використовуються у лікуванні захворювань, пов’язаних зі слухом.

Професор Хенрик Скаржиньський пояснив, що велика кількість виконаних отоларингологічних операцій позитивно впливає на спостереження та виявлення цілого ряду численних зв’язків щодо раннього виявлення різних дефектів у пацієнтів – уроджених та набутих. Саме в Каєтанах, ось уже двадцять років, проводиться найбільша кількість слухопокращуючих операцій у світі. Такий великий досвід дозволив розробити рішення, що використовуються фахівцями не тільки у Польщі, а й в усьому світі.

Професор Петро Х. Скаржиньський додав, що у повсякденному управлінні таким великим Центром, як Каєтани, важливо розбиратися в питаннях у галузі права та економіки. Він також пояснив, що функція президента Міжнародної консультативної ради Американської академії отоларингології та хірургії голови та шиї, яку він займає в даний час, дозволяє йому формувати напрямки розвитку міжнародного співробітництва з центрами з усього світу, обмінюватися досвідом з найвидатнішими фахівцями – отоларингологами – хірургами голови та шиї, а також просувати досягнення польської оториноларингології та хірургії голови та шиї у світі.

Повне інтерв’ю можна переглянути тут.


logo-Teraz-Polska.jpgmałe.jpg
21/Січ/2023

25 жовтня 2022 року для мережі Центрів Слуху і Мови МЕДІНКУС

 у Польщі, Україні, Білорусі та Киргизстані було продовжено право використання Емблеми «Teraz Polska».

Емблема TERAZ POLSKA є престижною нагородою у конкурсі, який ось уже 30 років відзначає найкращі тенденції, продукти та послуги на ринку.

Завдяки цій відзнаці, нагороджений бренд набуває статусу «преміум» і зміцнює свій імідж. Статус TERAZ POLSKA означає, що клієнти, пацієнти, а також ділові партнери мають більшу довіру та лояльність до бренду. Завдяки цій нагороді підвищується впізнаваність компанії та її пропозицій, а бренд стає конкурентоспроможним на зарубіжних ринках.


smallhutterstock_1475633180-2-1200x800.jpg
23/Лют/2023

7 листопада, в ході віртуальної зустрічі партнерів Global Connections for Sustainable Telehealth, експерти в галузі телемедицини провели важливу панельну дискусію про чудову можливість покращити якість медичного обслуговування завдяки рішенням, які пропонуються телемедициною.

Ситуацію в Україні, в контексті простору для медичної допомоги у формі телеконсультацій у поєднанні з підтримуючим програмним забезпеченням, представив професор Віталій Величко з Національної академії наук України – головної наукової організації країни.

Учасники дискусії – експерти в галузі телемедицини з Європи та США поділилися своїм досвідом та знаннями, представивши реальні та перевірені рішення, здатні функціонувати у районах, де відбуваються воєнні дії – в даному випадку в Україні.

Європейські рішення, що роками використовуються для допомоги пацієнтам мережі медичних закладів, представив професор Петро Х. Скаржиньський, оториноларинголог, аудіолог, фоніатр, що представляє Центр Слуху і Мови МЕДІНКУС, Світовий Центр Слуху, Інститут Фізіології та Патології Слуху та Національну мережу телеаудіології (NNT). В обговоренні також взяв участь Мілтон Чен, який є співзасновником та генеральним директором VSee – відеотелемедичної платформи, що використовується, зокрема, астронавтами НАСА на борту Міжнародної космічної станції. Також він є співавтором відеостандарту XMPP, що використовується Google та Facebook Chat. Модератором панелі виступила Кріста Натолі, виконавчий директор дослідницького інституту CTeL, який досліджує та аналізує закони та правила державного та федерального рівня в галузі телемедицини.

Експерти обговорили свій досвід упровадження телемедицини в Україні. Вони розповіли про виклики та формальні проблеми, такі як ліцензування, питання безпеки, підтримка платформи, з якими вони стикаються як іноземні постачальники телемедичних послуг. Професор Скаржиньський, як лікар, також поділився своїм досвідом спілкування з пацієнтами, для допомоги яким використовується телемедицина – для оцінки наслідків операції та проведення реабілітації. Мілтон Чен ознайомив присутніх із стратегією та послідовністю дій при впровадженні програмного забезпечення для надання медичних послуг у віртуальному просторі. Він згадав про необхідність вивчити та оцінити потреби пацієнта.

Учасники дискусії також розглянули тему готовності людей у кризових ситуаціях використати телемедичні рішення. Вони обговорили, що варто змінити в системах, що використовуються на даний момент. Останнім обговорюваним питанням був приблизний план, як у разі подальших криз такі організації, як ВООЗ, USAID, Червоний Хрест та ООН, можуть використовувати телемедицину для зниження ризику та полегшення доступу пацієнтів до фахівців із лікування хронічних захворювань, а також для надання невідкладної допомоги при гострих та складних станах.

З погляду ринків, які опинилися в кризовій ситуації, таких як Україна, такі зустрічі, обговорення та обмін досвідом дають можливість перевірити нові, найкращі рішення, які можуть підтримати людей у складних ситуаціях, коли доступ до традиційних форм лікування суттєво обмежений або навіть неможливий.


C_2_EH09727_g-1200x800.jpg
23/Лют/2023

Ми раді повідомити, що професор, почесний доктор медичних наук та наук з охорони здоров’я, магістр управління Петро Х. Скаржиньський – оториноларинголог, дитячий оториноларинголог, аудіолог та фоніатр, член правління Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС та директор з науки та розвитку Інституту Органів Чуттів, разом з професором Томашем Затонським з Вроцлавського медичного університету, фахівцем у галузі отоларингології, хірургії голови та шиї, консультантом у галузі оториноларингології Нижньосілезького воєводства, були прийняті до престижної міжнародної асоціації оториноларингологів CORLAS. Урочисте прийняття до членів відбулося під час конгресу CORLAS, який проходив 13-16 листопада 2022 року у столиці Чилі – Сантьяго.

CORLAS (Collegium Oto-Rhino-Laryngologicum Amicitiae Sacrum) – одна з найвагоміших міжнародних асоціацій оториноларингологів, що налічує 400 членів із 50 країн. Вона була заснована в 1926 році в Гронінгені в Нідерландах з ініціативи Чарльза Еміля Бенджамінса та Адріана Де Клейна. Першорядною метою Асоціації є створення форуму для обговорення наукових проблем у галузі оториноларингології, хірургії голови та шиї.


DSC_4906a.jpg
10/Лют/2023

У своїй заяві для порталу medexpress.pl професор Петро Х. Скаржиньський підбив підсумки діяльності в галузі оториноларингології у 2022 році, а також вказав на рішення, які варто розглянути у 2023 році.

Серед іншого він згадав про негативні оториноларингологічні наслідки, спричинені у багатьох людей вірусом Covid-19, та зміну підходу лікарів до проблем зі слухом, на які досі часто не звертали уваги: «Можу сказати, що лікарі інших спеціальностей перестали недооцінювати симптоми приглухуватості і дуже швидко направляють пацієнтів до отоларингологів; зміна підходу до проблем зі слухом – такий результат пандемії», – поділився професор Петро Х. Скаржиньський.

Фахівець наголосив на важливості телемедицини в оториноларингології, яка широко використовувалася в умовах пандемії, а тепер – під час війни, що дозволяє підтримувати зв’язок із колективами трьох філій Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС, розташованих в Україні. «У 2022 році завдяки телемедичним рішенням ми змогли допомогти лікарям-отоларингологам та їхнім пацієнтам з України, де можливість вільного пересування зараз дуже обмежена, та підтримати країни Середньої Азії», – розповів професор Петро Х. Скаржиньський. Це рішення дозволяє лікарям із Польщі дистанційно давати поради та консультації, надсилати медичну документацію, проводити діагностичні тести або назначати реабілітаційні процедури, які можна проводити вдома.

Серед найважливіших завдань на 2023 рік професор Петро Х. Скаржиньський згадав розвиток молекулярної діагностики та генетичної терапії. «Це дозволить впровадити ще більш персоніфіковану діагностику пацієнтів з точки зору виявлених розладів – рідкісних захворювань, генетично обумовленої приглухуватості», – пояснив експерт.

Повне інтерв’ю професора Петра Х. Скаржиньського можна прочитати тут.


Piotr-H.-Skarżyński-9.jpg
02/Лют/2023

Дванадцять видатних учених, які представляють різні галузі науки, були призначені до Ради Національного наукового центру 15 грудня 2022 року. Серед них – професор Петро Х. Скаржиньський – оториноларинголог, дитячий оториноларинголог, аудіолог та фоніатр, член правління Центру Слуху і Мови МЕДІНКУС.

Національний науковий центр є грантовим агентством, яке підтримує наукову діяльність у галузі фундаментальних досліджень.

Рада Національного наукового центру визначає, серед іншого: пріоритетні напрямки фундаментальних досліджень, тематику наукових проектів та умови проведення конкурсів на їх виконання, а також визначає обсяг коштів, що виділяються на дослідження у межах окремих дисциплін чи груп дисциплін.

За понад десять років Національний науковий центр надав дослідникам з усієї Польщі понад 25 000 грантів на загальну суму майже 12 мільярдів злотих. У 2021 році понад половину коштів, присуджених Національним науковим центром, було передано молодим вченим.

Професора, почесного доктора медичних наук і наук про охорону здоров’я, магістра управління Петра Х. Скаржиньського було призначено членом Ради Національного наукового центру наказом міністра освіти і науки доктором Пшемиславом Чарнеком. Термін повноважень членів Ради складає 4 роки.